Codein напиток Lean (лин) Ноябрьск

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Привет, мир! Ну что, готовы услышать мою историю? Сегодня я расскажу вам, как я купила кодеин и стала лесбиянкой. Давайте начнем!

Было это осенью прошлого года. Я, как и многие молодежь, ворочалась по клубам и дискотекам, искренне веря, что там найду свою судьбу. Но однажды, пока я заглядывалась на одну прекрасную девушку, мой взгляд упал на парочку парней, которые что-то насмешливо шептались между собой. Мне стало любопытно, что они задумали, и я решила навязаться.

Я подошла к ним и сказала: "Эй, парни! Что у вас тут за закладки? Может и мне закинуть?" Они заметно ошарашенные, начали смеяться, и один из них достал маленький пакетик с чернухой и сказал: "Держи, братан, попробуй! Оксикодон, нюхай по полной!"

Я, несмотря на свою наркоманскую натуру, была слегка в замешательстве. Ведь я никогда раньше не пробовала оксикодон. Но, будучи жадной до новых ощущений, я смело замутила зайцовое холодильник, впервые вдыхнув аромат этого запрещенного плода.

Чернуха оказалась жоско крепкой, и я почувствовала, как сразу воспламеняются все мои рецепторы. Я окунулась в мир безумных галлюцинаций, в котором время и пространство перестали иметь значение. Это была бодяга, которую я искала!

Проходили дни, а я все больше и больше погружалась в наркотический пучок. Я стала нюхать оксикодон постоянно, и мои друзья-наркоманы отмечали, насколько я изменилась. Я превратилась в живую тень, лениво скользящую по этим улицам, ищущую новую дозу.

Но однажды, в одном из клубов, я встретила ее. Она была самой обворожительной девушкой, которую я когда-либо видела. Ее глаза горели огнем страсти, а улыбка флирта привлекала меня, словно магнит. Я забыла о кодеине и впустила ее в свою жизнь.

Мы проводили вместе каждую свободную минуту. Наши поцелуи были настолько жаркими, что нам казалось, будто сгораем в этом огне. Мы не нуждались в кодеине или иной наркотической бодяге, потому что наша любовь была самым сильным наркотиком.

Мы были две лесбиянки, живущие в своем мире, где все было разрешено. Наша связь была такой страстной и непредсказуемой, словно чернуха, которую я когда-то поглощала. Мы слились вместе, словно две души, обратившиеся друг к другу за исцелением.

Каждый наш поцелуй был закладкой в наших сердцах, и ни одна другая девушка не смогла бы заменить ее. Мы нюхали друг друга, как самый прекрасный аромат, и в каждом объятии чувствовали неподдельное счастье.

Но, к сожалению, наша история не имела счастливого конца. Мы не смогли преодолеть искушения наркотиков и постепенно стали забывать о нашей любви. Мы предпочли возвращаться к чернухе, вместо того чтобы продолжать нашу прекрасную связь.

И теперь, я сожалею об этом каждый день. Потому что, даже если я купила кодеин, став лесбиянкой, я упустила свое настоящее счастье. И даже сейчас, вспоминая эти моменты, мое сердце тоскует по ней.

Так что, друзья, моя история - предостережение для вас. Никогда не забывайте о ценности настоящей любви.

В конце концов, наркотики исчезают, а настоящая любовь остается. И я очень жалею о том, что не выбрала именно ее.